На дні Чорного моря знайшли військовий корабель Мітрідата віком близько 2000 років

Археологи дослідили у Чорному морі добре збережений корпус античного військового корабля, який пов’язують із флотом царя Мітрідата VI Євпатора. Судно датували серединою I століття до нашої ери, а його конструкція виявилася значно складнішою, ніж припускали спочатку.

Дерев’яний корпус знайшли біля старої гавані Фанагорії, давньогрецького міста на узбережжі Чорного моря. Судно лежало під шаром піску, мулу та ракушняка завтовшки понад півтора метра.

Спочатку археологи вважали знахідку торговим кораблем пізнішого періоду. Однак приблизно через два роки поблизу носової частини виявили бронзовий таран довжиною близько метра.

На тарані були зображені півмісяць і п’ятикутна зірка — царська емблема Мітрідата VI Євпатора. Після цього дослідники пов’язали корабель із його військовим флотом.

Радіовуглецевий аналіз деревини датував судно серединою I століття до нашої ери. Збережені фрагменти мають довжину майже 16 метрів і ширину близько 2,7 метра, а лівий борт вцілів майже до верхнього планширя.

Витягнутий корпус і наявність тарана вказують на військове призначення судна. Нині його визначають як унірему — швидкохідний вітрильно-весловий корабель з одним рядом весел.

Дослідники припускають, що корабель затонув під час повстання у Фанагорії в 63 році до нашої ери. Римський історик Аппіан описував заворушення проти Мітрідата, під час яких його діти потрапили в полон, а з Пантікапея було відправлено флотилію для їхнього визволення.

На користь версії про бойові дії свідчить і місце загибелі судна. Воно затонуло біля головного міського причалу й не було ані підняте, ані розібране після катастрофи.

Особливу увагу дослідників привернув стан корпусу. Внутрішні поверхні обшивки були вкриті шаром глини завтовшки 1–2 сантиметри, а в районі кіля — до 5 сантиметрів.

До глини додавали вовну овець, коней і кіз, уламки шкур, свинячий жир і пір’я. Шви між дошками попередньо ущільнювали пучками вовни, просоченими смолою.

Таке покриття могло виконувати одразу дві функції — герметизувати корпус і захищати його від вогню. Античні автори згадували суміш глини з вовною саме як вогнестійкий матеріал.

Для зовнішньої поверхні застосовували інший склад — суміш реальгару, бджолиного воску та соснової смоли. Дослідники вважають, що він захищав деревину від морських організмів і корабельних черв’яків.

На корпусі також виявили численні сліди ремонту з використанням різних порід деревини, зокрема середземноморських. Це свідчить, що судно довго підтримували у робочому стані.

Окреме дослідження металевих деталей показало, що корабельні цвяхи виготовляли з міді та мідних сплавів, невелику пластину — зі свинцю, а таран — з олов’яно-свинцевої бронзи.

Мідні цвяхи краще протистояли корозії в морській воді, ніж залізні. У поєднанні з вогнезахисною внутрішньою обробкою та зовнішнім покриттям це вказує на те, що корабель будували для тривалої та інтенсивної експлуатації.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Схожі записи

Партнеру хочеться близькості вранці, а вам — увечері: чому сексуальні ритми можуть не збігатися

Один партнер прокидається з бажанням близькості, тоді як іншому зранку хочеться лише кави та тиші. Увечері ситуація змінюється: той, хто був активним зранку, засинає, а другий нарешті налаштовується на секс.…

Вікіпедія обмежила використання штучного інтелекту: що тепер заборонено редакторам

Спільнота української Вікіпедії ухвалила рішення, яке впорядковує використання штучного інтелекту при наповненні вільної енциклопедії. Відтепер повністю автоматичне написання статей за допомогою ШІ заборонене — матеріали, згенеровані без участі людини, масово…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *